Музичний керівник : Катальнікова Світлана Володимирівна

Музичні здібності дітей виявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здібності - відчуття ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму - виражаються достатньо яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; у інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично - слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосу, точно інтонуючи або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність виявляється лише в 5 років. Але відсутність раннього прояву здібностей не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина (особливо в перші роки життя). Ранні прояви музичних здібностей спостерігаються, як правило, саме у дітей, які одержують достатньо збагачених музичних вражень.

Основною формою музичної діяльності в дитячому садку є заняття,

 які передбачають не тільки   слуханнямузичних творів доступних для 

сприйняття малюками, навчання їх співу, рухам в музичних     іграх і 

танцях але і навчанню їхгрі на дитячих музичних інструментах.           

Поради для батьків щодо музично-естетичного

виховання дітей

- Співайте разом зі своєю дитиною вдома колискові, забавлянки, пісні-небелиці тощо.

- Слухайте разом із дитиною музику в живому виконанні, аудіо записі.

- Музикуйте з дитиною на музичних інструментах – справжніх, іграшкових чи виготовлених власноруч.

- Імітуйте голоси персонажів під час читання з дитиною казок.

- Влаштовуйте вдома імпровізовані танцювальні виступи.

- Готуйте разом із дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят.

- Грайтеся з дитиною в музичні ігри.

- Поєднуйте діяльність дитини в побуті з творчістю.

- Підтримуйте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями.

- Поповнюйте домашню музичну фонотеку музичними казками, дитячими піснями, мюзиклами тощо.

Пам’ятка для батьків :

               Як організувати домашнє дитяче свято

У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:

Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).

Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.

Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв. Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму. Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження. Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.

Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.

Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.

Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах. Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.

Рекомендації для батьків щодо музичного виховання 

            дітей раннього віку:                 

            Пізнання музики дітьми раннього віку.

      Загально відомо, що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції. Коли немовляті лише кілька днів, вже спостерігається реакція завмирання на музику. Після 2 – 3 тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику , як звуковий подразник. А у 2 – 3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики : її мелодію, ритм, силу звука.

      Професор М. Касаткін ще  у 1956 році писав : « Экспериментально  удалось доказать, что звуковой анализатор ребенка уже на втором месяце после рождения достигает такого уровня развития, что способен дифференцировать качественно различные звуки, а на 3- 4 месяце – различные в высоте звуков в пределах одной октавы до 4 тонов».

        Дослідження М. Кольцової довели. Що малюк до одного року  вигукує склади  у ритмі вірша або пісні, які промовляє дорослий, а коли дорослий замовкає – то замовкає й дитина.

        Отже, музичний розвиток можна здійснювати майже від народження.

      У дошкільному закладі ми створюємо відповідні умови, розвиваючи малюків у різних видах діяльності, зокрема :

  слухання музики ;

  підспівування й співи ;

  різноманітні рухи під музику ( танці, ігри, музично – ритмічні вправи, хороводи)

       Як бачите всі ті види музичної діяльності, що проводяться і з іншими віковими категоріями. Але ж в чому ж різниця, які особливості проведення занять з дітьми раннього віку ?

      Постійне використання наочності разом зі словом . Наочність має бути різною : іграшки об’ємні , плоскі ( із натільного театру ), ілюстрації, дитячі музичні інструменти тощо. Це пов’язано із тим, що діти у цьому віці мають наочно – дійове мислення. Демонструючи наочність, необхідно дітям весь час пояснювати, що вони бачать, як це використовувати.

      Саме тому, що у дітей наочно – дійове мислення, слід створювати умови для активності самих дітей. Адже тільки в дії дитина цього віку пізнає світ. Активність може бути  як рухова, так й пізнавальна, мовленнєва тощо.

    Основним методом роботи з дітьми раннього віку є також обов’язків приклад дорослого : треба показувати , як це робиться , тобто вихователь має танцювати, грати, співати разом з дітьми. Отже, в цих групах дуже велика роль вихователя на музичних заняттях. Бажано, аби музичний керівник пояснював вихователям поза заняттями рухи танців, ігор, хороводів, давав  переписати слова пісень.

      Зверніть також  увагу вихователів на те, що вони мають бути позитивно емоційними на музичних заняттях, та красиво показувати рухи. Адже діти наслідують їх у всьому. Вихователь – взірець для малюка.

       Заняття , безумовно, повинно мати ігровий характер. Воно може будуватися на певному сюжеті : В гості, наприклад , прийшов  зайчик, якому ми співаємо пісеньку ( співи),  а потім він нам ( слухання музики ), потім ми для нього танцюємо, а він нас вчить новій грі ( або граємося з ним у гру).

     Завдяки тому, що заняття може будуватися на сюжеті, допускається гнучка його структура ( не так, як у садових групах).

      Не забувайте також про складний адапційний  період на початку навчального року.  У цей час допускається вивчення  заниженого за віком репертуару, повтор знайомого  з минулого року, пасивність дітей із важкою формою адаптації у спільних діях, проведення занять у груповій кімнаті.

        Не бажано використовувати в роботі з цими дітьми магнітофон, грамзапис. Дитині краще чути виконання « вживу».